Календар
Мистецтво в публічному просторі: pro et contra
17.09 00:00-23:00
Чи є стріт-арт в Миколаєві? Чому люди не приймають сучасне мистецтво? І як відрізнити «декорування стін» від мурала? Та й взагалі, яка роль таких об'єктів у публічному просторі? Знайти відповіді на ці та інші питання миколаївцям допомогла Олена Афанасьєва, керівник Центру культурного розвитку «Тотем» (м. Херсон), куратор мистецьких проектів в Україні та за її межами.   Відкрита зустріч у форматі лекції-дискусії «Мистецтво в публічному просторі: pro et contra» пройшла у вівторок, 17 вересня, біля скульптури «Middle Way» (вона ж «Синя рука») на набережній *8Причалу. Спікерка обрала незвичайний формат презентації, використавши «розумні» думки інших українських художників, аби ті незримо могли бути присутніми й «брати участь» у дискусії з миколаївської аудиторією. «Більшість сучасних художніх інтервенцій в публічне міське середовище навмисно провокують конфлікт відторгнення. І чим сильніше цей конфлікт, тим більше резонанс. Виникає подієвість та порочне коло», - процитувала Олена Афанасьєва слова відомого харківського художника Романа Мініна. За її словами, мистецтво давно вийшло з галерей і стрімко «поперло» на вулиці. Саме тут воно знаходить свого глядача і одночасно вступає в діалог з міським середовищем. «Тому хороший стріт-арт завжди коммунікує, провокує і створює додаткові сенси і контексти, а в ідеалі змушує зупинитися, про щось подумати», - впевнена вона. І як приклад згадала знамениту «бульдозерну виставку» художників-нонконформістів, яка назавжди змінила радянське мистецтво. Назва народилася в 70-х вже після того, як зустріч художників, стиль яких не вписувався в парадигму соцреалізму, розігнали правоохоронці. Авангард тоді давила важка техніка. І тоді ж особливо гостро постало питання: що дозволено і де межі самовираження? «Наступного ж ранку художники прокинулися відомими. Люди побачили, що є інше мистецтво. Пізніше цим всім хлопцям дали вхід в галереї. Їм робили офіційні виставки, щоб вирівняти ситуацію. Але такої слави і такого резонансу вони більше в своєму житті не отримували. Художники зрозуміли, що мало намалювати гарну картину. Потрібно створити навколо неї подію. Потрібно зробити так, щоб всі говорили тільки про це. Потрібні медіа і весь цей галас. Тоді, в 1974 році заклали основи того, що ми маємо зараз. Робота сучасного мистецтва без скандалу проходить непоміченою. Нам потрібен скандал. Я не знаю, добре це чи погано», - каже Афанасьєва.